Словник термінів
НАЗАД
Прикордонний загін – це основна оперативно-службова ланка Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.
Відділ прикордонної служби – це основний підрозділ прикордонного загону (прикордонної комендатури), призначеним для безпосередньої охорони та захисту визначеної ділянки державного кордону, здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, забезпечення дотримання режиму державного кордону України, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України (пунктах контролю, контрольних пунктах в’їзду-виїзду), а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
Відділення або група інспекторів прикордонної служби – це підрозділ, який безпосередньо виконує завдання з охорони державного кордону України на ділянці відділу прикордонної служби у визначений час, здійснює прикордонний контроль і пропуск через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, виявляє та припиняє правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби.
Державний кордон України – лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору.
Виключна (морська) економічна зона (ВМЕЗ) - це район, шириною 200 морських миль, що відраховується від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря, який знаходиться за межами територіального моря і прилягає до нього та на який поширюється дія особливого правового режиму, відповідно до якого права та юрисдикція України і права та свободи інших держав регулюються відповідними положеннями законодавства України та міжнародними договорами.
Демаркація кордонів – це проведення лінії державного кордону на місцевості з позначенням його спеціальними прикордонними знаками згідно з договорами про делімітацію кордонів і доданими до них картами та описами. Під час робіт по демаркації проводиться топографічна зйомка або аерофотозйомка місцевості, на підставі чого складається великомасштабна топографічна карта прикордонної смуги, встановлюються прикордонні знаки (стовпи, дротяні загороди тощо) і визначаються їх топографічні координати. Про всі дії по демаркації кордонів складаються спеціальні документи: протоколи з описом проходження лінії межі і прикордонних знаків (до протоколів додаються схеми і фотознімки цих знаків). Прикордонні знаки не підлягають довільному переміщенню, і сторони зобов'язані стежити за їх належним станом. Перевірка раніше демаркованого кордону і відновлення або заміна зруйнованих прикордонних знаків називається редемаркацією.
Делімітація кордонів – це визначення місцезнаходження та напрямку державного кордону, узгодженого сусідніми країнами. Делімітацію кордонів фіксують у відповідних угодах, що містять, як правило, докладний опис проходження лінії кордону на місцевості та географічну карту, на яку наносять визначену лінію кордону. На основі делімітації кордонів проводять демаркацію кордонів.
Прикордонний знак – об'єкт, який визначає перебіг державного кордону безпосередньо на місцевості. Він може бути представленим у вигляді: кам'яних та бетонних стовпів та стовпців, монолітів та каменів, плит на скелях, при проходженні державного кордону по воді у вигляді буїв.
Контрольно-слідова смуга державного кордону – спеціальна смуга штучно обробленого ґрунту завширшки до 6 – 12 метрів, яка прокладається вздовж державного кордону в межах земель відведених Державній прикордонній службі України для інженерно-технічних споруд та призначена для фіксування слідів порушників законодавства України.
Прикордонний наряд – одна або кілька озброєних чи спеціально екіпірованих уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України або здійснюють інші повноваження у випадках, передбачених Законом України «Про Державну прикордонну службу України».
Контрольований прикордонний район – це ділянка місцевості, яка визначена, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів;
Прикордонна смуга – ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Пункт базування – це місце (смуга) на урізі води або гідротехнічна споруда, розташовані у контрольованому прикордонному районі, визначені місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування за погодженням з органами Державної прикордонної служби України, у зоні відповідальності яких вони перебувають, для постійного і тимчасового тримання поза пристанями, причалами, базами для стоянок маломірних суден, інших плавзасобів. Вимоги до облаштування пунктів базування та типи маломірних суден, інших плавзасобів, яким дозволяється тримання на них, визначаються правилами користування маломірними суднами на водних об’єктах відповідно до законодавства. Місця базування суден флоту рибної промисловості облаштовуються відповідно до законодавства.
Режим державного кордону України – це порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України - визначається цим Законом, іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України.
Прикордонний режим – це система режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, які регламентують відповідно до законодавства правила в’їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, ведення обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки, у пунктах базування (далі - об’єкти базування) маломірних (малих) суден, інших плавучих засобів, призначених для спорту або відпочинку на воді (водний мотоцикл тощо) (далі - маломірні судна, інші плавзасоби), а також у місцях базування - суден флоту рибної промисловості, що не підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства (далі - нагляд класифікаційного товариства), їх випуску, плавання і пересування в територіальному морі та внутрішніх водах України.
Прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій та систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та атомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Контроль першої лінії - заходи щодо перевірки в мінімально необхідному обсязі з метою визначення наявності законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами та переміщення через нього вантажів.
Контроль другої лінії - заходи щодо додаткового вивчення наявності законних підстав для перетинання державного кордону України особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Режим у пунктах пропуску через державний кордон - порядок перебування і пересування осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов'язаної з пропуском через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, який встановлюється наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з керівником митного органу те керівником підприємства, на території якого розміщено пункт пропуску через державний кордон.
Аналіз ризиків - сукупність процедур і методів обробки інформації з метою визначення наявних та потенційно можливих ризиків у сфері безпеки державного кордону. Аналіз ризиків є невід'ємною складовою інтегрованого управління кордонами.
Ризик - можливість настання загрози щодо її впливу на сферу безпеки державного кордону.
Загроза - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що негативно впливають на сферу безпеки державного кордону.
Профілювання ризиків - сукупність способів та методик з оцінки ризиків.
Інтегроване управління кордонами - скоординована діяльність компетентних державних органів України та військових формувань, спрямована на створення та підтримання балансу між забезпеченням належного рівня прикордонної безпеки і збереження відкритості державного кордону для законного транскордонного співробітництва, а також для осіб, які подорожують.